Коржики..
Коли ми пекли коржики, нас завжди було троє: я, бабуся та Святий Миколай.
Не знаю чому саме його ікона висіла на кухні. Доволі стара, непримітна та ще й кольори від часу зблідли. Проте, вона завжди мене вабила, а особливо перед днем Св. Миколая.
Ми пекли "амонячки". Простий рецепт, невибагливий. Та ці коржики я дуже любила. Завжди вибирала найпухкіші та ті, що всипані цукром.
.
.
Багато чого змінилося. ....
На кухні вже висить інша ікона (Тайна Вечеря).
Бабуся вже давно не пече, ба більше коржиків.
.
.
А я досі вибираю найпухкіші та ті, що всипані цукром коржики.
P.s. на ілюстрації не я і не моя бабця......просто сюжет, який я дуже давно хотіла відтворити.